Чи завжди збільшення податків призводить до наповнення бюджету?

25 червня 2015 року Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-1312 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», яким встановлений наступний розмір відсотків від нормативної оцінки земельної ділянки, який застосовується для розрахунку орендної плати, визначений таким чином: для АЗС – 12%, ігорний бізнес – 12%, землі під тимчасові споруди – 10%, інші землі комерційного призначення – 3%. Вказане рішення набирає чинності з 01 січня 2016 року.


shema

Проте, чи призведе вказане збільшення ставок до стимулювання орендарів вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату? Адже органи місцевого самоврядування мають приймати рішення, які впливатимуть на розвиток міста, створюватимуть комфортні умови для існування та ведення бізнесу. Проаналізуємо питання підвищення ставок з теоретичної точки зору. Чи завжди збільшення податків призводить до поповнення бюджету? В економічній теорії існує досить розповсюджене поняття «Крива Лаффера». Крива характеризує залежність державних доходів від середнього рівня податкових ставок у країні; показує наявність оптимального рівня оподаткування, за якого державні доходи досягають свого максимуму. При різних податкових ставках (високих і низьких) обсяг податкових надходжень і доходів бюджету може бути однаковим. У такому випадку доцільніше відмовитися від надмірно високих ставок і перейти на більш низькі. Це посилить стимулювання і в перспективі розширить податкову базу. Можна припустити, що через деякий час втрати податків будуть відшкодовані. За Кривою Лаффера позитивним від зниження податкових ставок є стимулювання виробництва; з іншої сторони зменшення податкових ставок призведе до скорочення обсягу бюджетних доходів, проте це скорочення має носити тимчасовий характер. Більш низька податкова ставка збільшує число об’єктів оподатковування, залучає до підприємницької діяльності більше число людей, ніж при високих податкових ставках. І навпаки, із ростом податків прибутки в скарбницю, як це ні парадоксально, зменшаться, тому що частина підприємців розориться, частина піде в тіньову економіку, стимули до праці згаснуть. Очевидно, що зменшення податкового тягаря веде до збільшення заощаджень, до зростання інвестицій і зайнятості. У підсумку відбудеться зростання виробництва і доходів, внаслідок чого збільшиться обсяг податкових надходжень до бюджету. Вказане обгрунтування є суто теоретичним, проте має бути прораховано владою під час збільшення податкових ставок. Якщо кінцевою метою ради є наповнення місцевого бюджету платежами за землю, то варто задуматись над такими питаннями: чому мешканці СУБівських багатоповерхівок, на відміну від ОСББ, не платять за землю? Чому в Черкасах не проводяться (чи майже не проводяться) земельні конкурси та аукціони? Чому не налагоджена система автоматичного переходу прав та обов’язків (по платі за землю) при переході прав на нерухомість? Узагальнюючи, можна запитати: чому замість того, щоб збирати гроші там, де вони мають сплачуватись, але не сплачуються, рада вирішила підвищити платню тим, хто її вносить?

Максим Полішкевич керуючий партнер Юридичної фірми Результат

 
 

всі новини